Сеть знакомств для любителей книг



Olexiy Travnikov
Читаю, іноді ділюся враженнями, шукаю змісту.
 послать сообщение
добавить в друзья
посмотреть список желаемых книг
посмотреть рекомендуемые пользователю книги





Книги для обмена:
У этого пользователя пока нет книг для обмена


Друзья:
 
Володимир Том'юк
Володимир Том'юк
 
Taras Prokopyuk
Taras Prokopyuk
 
Валерій Пекар
Валерій Пекар
 
Алексей Мась
Алексей Мась
 
Сергей Дудик
Сергей Дудик
 
Петр Чернышов*
Петр Чернышов*
 
Павел Ткаченко
Павел Ткаченко

друзей: 10 (смотреть)

Olexiy Travnikov

У пользователя нет сводных рецензий
лучшие рецензии : новые рецензии

Художественные (6)Философия, история (3)Бизнес (3)

 1..10 Ctrl → 11..20 21..30 31..40 41..46 
Olexiy Travnikov
Надзвиачайно захоплюючий та неоднозначний: брутальний, різкий, часом непристойний, а то й грубий, але водночас такий що сповнений надзвичайної теплоти та людяності. Часто межі прсто затираються, або й зникають геть - і що як не витвір мистецтва здатні то передати. І це постійне балансування між двома світами та станами речей…«Голландські художники справді знали, як передати цю грань, коли стиглість переходить у гниль.»
Загалом роман надихає своєю не лишень естетичною складовою, але й різножанровістю, багатоплановістю та різновекторністю /хоч власне до того і покликаний жанр/.
Немає сенсу переказувати зміст твору, бо ж хотілося б мотивувати інших до його прочитання, але місця вистачає для всього: історій життя різних людей, ганстерсько-детективних колізій, художніх описів та пристрасних описів урбаністичного міста 21 століття…які просто змушують забути про те, що це художній твір, ось тільки погляньте: «Коли я вийшов із метро, Лексингтон-авеню була безлюдна, краплі танцювали і настовбурчувалися, мов голки їжака, на хідниках, рясний дощ, здавалося, увібрав у себе всі звуки на вулицях.»
Я би особисто наполягав на тому, що центральною темою роману є стосунки між людьми. І це є особливою цінністю.
Хоча водночас естетичну насолоду тут для себе знайдуть і любителі тонкої іронії.
Одним словом - читайте!

Донна Тартт «Щиголь»
Olexiy Travnikov
Цікаві настанови та спостереження за життям від класика стоїцизму - Сенеки.
В університеті я любив філософію, але на древніх філософів не вистачало духу.
Тепер, як то кажуть «поперло».
Безмежно вдячний видавництву «Апріорі» за цікаву серію перекладів античних мудреців,але декілька вражень щодо цієї книги…
Загалом 6 діалогів вміщені на 315 сторінках і чи невперше перекладені з латинської на українську, що дає можливість їх сприймати в особливий спосіб - вони стають більш зрозумілими.
Теми філософські та «довгограючі» - про короткочасність життя, про щасливе життя, про спокій душі…не полініться та неодмінно погортайте, поблукайте сторінками цього доробку і, однозначно, знайдете для себе багато поживної інформації.
Чомусь мені спадає на думку, що часто ми не знаходимо часу задля того, аби просто бути споглядачами та аналізаторами дійсності як в короткій, так і в довготривалій перспективі…а дарма! Варто би було! «Часу ж маємо не мало - багато його втрачаємо. Життя доволі довге й щедро дане нам для того, щоб використати його для великих справ, - тож мусимо добре ним розпорядитися.» Хіба не прекрасна ідея від Сенеки, що дає привід подивитися на те, що Бог дає нам в наше розпорядження?! Погодьтесь, що вартісна думка задля того, аби її розвивати.
«Найбільшою перешкодою життя є очікування: залежне від завтрашнього, воно втрачає сьогоднішнє». Можна передбачити невдоволення фундаменталістів щодо цієї думки філософа, але ж наскільки є багатогранною ця ідея в теперішньому часі.
Коли опустити історичну деталізацію стоїка Сенеки щодо своїх сучасників, то бачу багато поживи для роздумів уже в 21 столітті на сторінках цієї книги.
Не втрачайте шансу - почитайте український переклад, особливо, коли латинська мова вам наразі недоступна…

Луцій Анней СЕНЕКА «Діалоги»
Olexiy Travnikov
Ось я і почав читати стоїків.
Так, саме цього римського філософа вважають видатним представником стоїцизму.
Деякі вважають що в стоїцизмі є певні витоки "християнської ідеології".
Більше ніж пів тисячі сторінок дають немало поживи для роздумів та надихають до дискусій, чи то власних філософствувань. А чом би й ні?!
Хочеться пошвидше заглянути наперед та побачити про що далі розмірковує автор - захоплює не менш ніж детектив.
Переконаний, що наступні пару місяців окремі листи буду перечитувати, повертаючись до них.
Окремо виділив би пристрасть Сенеки до читання та цитування - через те усім любителям літератури (усіх жанрів) буде багато цікавинок. Чого тільки вартує "пізно заощаджувати, коли проглядає дно".
Гайда читати! Вартісна книга!

Сенека "Моральні листи до Луцілія"
Olexiy Travnikov
Якось так сталося, що придбав дещо з творів античної літератури в українському перекладі...і понеслося...
Твори Плінія молодшого вважають зразками високохудожньої інтелектуальної прози.
Що мені особисто було цікаво - майже з першоджерела читати про наслідки виверження Везувія, немало цікавого можна дізнатися з листів автора до Траяна про життя християн того часу.
Стверджують що це вперше перекладено на українську мову - то ж читання надзвичайно цікаве та пізнавальне.
Буквально кілька цитат, які мене мотивують роздумувати...
"Негоже владі випробовувати свою силу на приниженні інших, негоже й повагу до себе здобувати страхом; не він же, страх, а любов найпевніше допоможе тобі осягнути те, чого хочеш."
Ну, і актуально для тих, хто любить проводити час за читанням: " Читаючи, завжди щось виписував: любив повторювати, що не буває аж такої поганої книги, де не можна надибати бодай чогось корисного."
То ж прочитайте - неодмінно щось надибаєте.

Пліній Вибрані листи
Olexiy Travnikov
Роман написаний у Кракові після 2010 року колишньою львівянкою...про долю 4 поколінь жінок, що якось пов"язані із містом Лева. Культурні надбання в музиці, мистецтві та архітектурі так тісно переплетені із розбудовою України та становленням її незалежності...
Перебіг основних подій припадає на кінець 80-х та початок 90-х років 20 століття...
Варто читати, варто знати та плекати історичну пам"ять...

Жанна Слоньовська "Дім з вітражем"
Olexiy Travnikov
Опыт пасторского служения одного и писательской-исследовательский талант другого принесли замечательный плод - весьма интересную книгу для очень практических вещей с которыми мы сталкиваемся ежедневно (разве не так! - общаемся то мы каждый день!). Для меня лично ключевым моментом стало понимание того, что важно осознавать себя и собственную личность. И именно от того, откуда мы черпаем представление о собственной личности, зависит наша готовность (или неготовность) трудиться (или нет) ради отношений с другими людьми. Любимая глава в этой книге - это девятая, которая посвящена теме «Прощение». То, чего нам катастрофически не достает в большинстве отношений, имеет эпохальное значение для нас, ведь «если мы прощаем и прощаем по-настоящему, отношения не только восстанавливаются, но и становятся более зрелыми!». Читайте, друзья! Непременно держите эту книгу в своей библиотеке.

Тим Лейн и Пол Трипп «Отношения с ближними: непросто, но не напрасно»
Olexiy Travnikov
Продовжую читати античну літературу…перестав креслити в книжці…бо думок цікавих немало і поза контекстом не завжди розумієш як їх застосовувати. Але разом з тим ось що залишило слід… «Рятунком у цьому житті - розглядати усе таким, як воно є у своїй цілості: що в ньому матеріальне, що - причинове; і від усієї душі чинити праведно, а мовити - правдиво. Коли одне за одним нанизувати добрі діла так, щоб між ними не зосталося найменшого проміжку, - що іще зостається, як не смакувати життя?» Не знаю чи є збірка цих висловів джерелом духовної розради, як стверджувалося деякими дослідниками в різні часи, але остаточно вірним є те, що поживи для роздумів вона дає немало. Неодмінно варти приділити увагу та пороздумувати над різними твердженнямим імператора-філософа. Але для мене «найтоповіша» думка записана у десятій книзі «Більше ніколи не розводься про те, яким бути доброму мужеві, - будь ним.» Коротко, книгу варто погортати та час від часу не лише в пошуку епіграфу для написання чогось-там, а задля поживних роздумів чи то дискусії. Воно того вартує.

Марк Аврелій «Наодинці з собою»
Olexiy Travnikov
«Новые правила деловой переписки» от издательства «Альпина» - хорошая книга от пишущих практиков, авторов книги «Пиши, сокращай», которую я смог прочесть в прошлом месяце. Итак, что лично мне понравилось: практичность, лаконичность, конкретика и множество примеров. Все то, что просто необходимо для повседневной работы и деловой переписки в частности. Оценил разделение на три основных блока всего материала и, конечно же, вдохновил раздел «Матчасть»… Одна фраза оттуда меня вообще «убила наповал»: «Быть вежливым - не то же самое, что писать вежливые слова.» И это правда. Это такая большая и значимая фраза, что даже в деловой переписке до нее должно быть всем дело. Много-много потрясающих упражнений и наблюдений. Потому, если у вас есть команда с которой вы работаете и хоть иногда переписываетесь - то непременно прочтите эту книгу и держите под рукой вместе с компьютером.

Максим Ильяхов, Людмила Сарычева «Новые правила деловой переписки»
Olexiy Travnikov
Первая книга, которую я читаю о "возрасте" - и окончательного мнения о ней у меня пока нет. По многим причинам...

Новая тема, много вопросов для размышления, есть над чем думать. Понравилась реалистичность и трезвость мыслей автора в отношении "второй половины жизни".
Интересные размышления о смерти и реализации человеческого предназначения. Нет, не в принципе кого-то абстрактного, а вот конкретного такого человека.

Классные практические наблюдения типа того, что "страстная романтическая любовь в середине жизни - это иллюзия, которая обходится дороже всего" - делают эту книгу весьма привлекательной и настоящей.

А еще там много практических упражнений. Нужно думать, размышлять...а это заставляет двигаться мозг. Разве это не прекрасно!

Барбара Шер Лучше поздно, чем никогда. Как начать новую жизнь в любом возр­асте
Olexiy Travnikov
"Любовні елегії" та "Мистецтво кохання" Овідія стали не тільки авантюрним придбанням місяця, але і таким само прочитанням.

Цікаво було перечитати щось, що "не зайшло" в шкільно-університетській програмі. А що тоді заходило взагалі?

Овідій співець античності, захоплений любовними ігрищами та ласий до жіночих принад. Таке в мене склалося враження. Та й понад усе уромантичнення плотських утіх аж занадто захоплює автора. Ну, а що ж поробиш?! Така вона була Римська імперія.

Овідій Любовні елегії. Мистецтво кохання
 1..10 Ctrl → 11..20 21..30 31..40 41..46